from scratch begin again
Це оминання поглядами і дотики випадкові;
Ця відстороненість зустрічей і літо таке безкрає;
І дуже безпечні відстані, і з’ясовуються в розмові
однакові сни; і іноді сни вигадуються навзаєм;
Ці згадки неоднозначні, такі на позір байдужі,
Цей обмін ніби дарунками цукерками і цигарками –
Як випробування на пружність, чи дуже або не дуже,
Як пароплавні лінії, налагоджені між нами.
Отак і стаємо ближчі, повільно, знехотя навіть,
Як береги за посухи, безвільно так і відкрито,
і між нами небесні ріки і праведні пароплави,
і таке неочікуване і нескінченне літо.

Катерина Бабкіна, 2007